Інклюзивні дитячі книжки з брайлем: проєкт Lee Seow Ser у Сінгапурі

Дитяча книжка зазвичай спирається на те, що читач бачить: ілюстрації, колір, розташування тексту на сторінці. Сінгапурська авторка Lee Seow Ser разом із видавчинею Hidayah Amin та дизайнеркою Tan Ai Khim пішли іншим шляхом. Їхні книжки створюють так, щоб одну й ту саму історію могли читати діти з різними потребами — зокрема незрячі, слабозорі та читачі з дислексією.

У виданнях поєднуються звичайний друк, шрифт Брайля, тактильні зображення та типографіка, пристосована для людей із дислексією. Ідея проста: інклюзивність має бути не окремим додатком до читання, а частиною самої книжки.

Від однієї книжки до окремої ініціативи

До літературних і громадських проєктів Lee Seow Ser багато років працювала юристкою. Під час перерви в кар’єрі у 2014 році вона замислилася над тим, чому в книгарнях так мало книжок, доступних людям із порушеннями зору. Разом із Hidayah Amin, засновницею незалежного видавництва Helang Books, вона вирішила адаптувати дитячу книжку The Mango Tree.

Текст перевели у шрифт Брайля за участі Singapore Association of the Visually Handicapped, а на обкладинці додали рельєфне зображення мангового дерева та плодів. Так читач, який не бачить ілюстрації, міг отримати частину візуальної інформації через дотик.

У 2015 році до Лі та Hidayah приєдналася викладачка мистецтва й дизайну Tan Ai Khim. Разом вони заснували ініціативу To SIR (Socially Inclusive Reads) With Love. Вона виросла з одного експериментального видання у серію книжок і освітніх заходів, присвячених доступності та кращому розумінню людей з інвалідністю.

Одна історія для дітей із різними потребами

Серія Little Kids, Big Ideas переказує азійські легенди й народні історії. Її принципова особливість не лише в сюжетах, а у форматі самих книжок: текст доповнюють шрифтом Брайля, тактильними елементами та шрифтом, який легше сприймати читачам із дислексією.

Серед видань серії є Sima Guang And The Giant Jar — історія про хлопчика, який знаходить спосіб урятувати друга, що впав у велику посудину з водою. Книжка увійшла до добірки IBBY Outstanding Books for Young People with Disabilities 2017. Для невеликого незалежного проєкту це стало важливим міжнародним визнанням самого підходу до доступного дитячого читання.

Частина книжок також отримала двомовні китайсько-англійські та малайсько-англійські видання. Таким чином команда працює одразу з кількома рівнями доступності: фізичним форматом, особливостями сприйняття тексту та мовним середовищем.

Не вигадані герої, а реальні люди

Інша серія, I Am Unique, побудована на реальних історіях людей з інвалідністю та особливими потребами. У ній уже з’явилися книжки про людей з аутизмом, синдромом Дауна, церебральним паралічем, моторною нейронною хворобою, порушеннями зору та сліпоглухотою.

У червні 2026 року Helang Books випустило My Name Is Siew Ling. I am Deafblind. — книжку про Tan Siew Ling, яка втратила зір у дитинстві, а згодом і слух. Текст написала Lee Seow Ser, а ілюстрації створив сінгапурський глухий художник Isaac Liang. Для читачів Брайля підготували окрему доступну версію.

Цей підхід важливий ще й тому, що дитині пропонують не абстрактний образ «людини з особливими потребами», а конкретну біографію, характер і повсякденне життя. Інвалідність залишається частиною досвіду героя, але не замінює собою всю його особистість.

Книжка як привід для розмови

To SIR With Love не обмежується друком. Команда проводить зустрічі в бібліотеках та інші події, де читачі можуть дізнатися, як спілкуються сліпоглухі люди, поставити запитання героям книжок і познайомитися з їхнім досвідом без дистанції, яку часто створюють сухі довідкові матеріали.

У 2026 році одна з таких зустрічей відбулася в Punggol Regional Library за участі Lee Seow Ser і Tan Siew Ling. Singapore Association for the Deaf також підтримало книжковий проєкт про сліпоглухоту в межах своєї програми Deafblind Programme.

У серії I Am Unique уже вийшло сім книжок. Наступне видання, присвячене таласемії, заявлене на кінець вересня 2026 року. Це показує, що команда поступово розширює коло тем, про які з дітьми часто складно говорити лише через енциклопедичні пояснення.

Чому такий формат має значення

Інклюзивна книжка не обов’язково повинна існувати окремо від «звичайної». Саме це добре видно на прикладі To SIR With Love: один примірник може містити кілька способів взаємодії з історією, а діти з різними можливостями отримують спільний текст для читання та обговорення.

Такий підхід не вирішує всіх проблем доступності. Брайль, тактильні елементи й спеціальна типографіка потребують додаткових ресурсів, а різні порушення зору чи навчальні особливості вимагають різних рішень. Проте він змінює саму логіку видавничого процесу: питання «хто зможе прочитати цю книжку?» виникає не після друку, а ще під час її створення.

Для дитячої літератури це особливо важливо. Книжка може не лише розповісти про інший досвід, а й бути створена так, щоб цей досвід не виключав читача з самого процесу читання.