Російські удари знищили 12 мільйонів книжок в Україні: що відомо про втрати галузі

Серія російських атак по Україні влітку 2026 року завдала книжковій галузі втрат, які вимірюються вже не окремими накладами чи пошкодженими складами. За даними BBC, що посилається на українську владу, внаслідок недавніх ударів було знищено близько 12 мільйонів книжок. За останні тижні постраждали понад 35 об’єктів, пов’язаних із видавничою справою.

Ці цифри показують масштаб проблеми, але за ними стоїть ще ширший ланцюг втрат: друкарні, склади, готові наклади, шкільні підручники, букіністичні видання та місця, де книги доходять до читачів. Відновити такий ланцюг значно складніше, ніж просто повторно надрукувати знищений тираж.

Друкарня, яка мала випустити 1,3 мільйона підручників

Одним із найпомітніших епізодів стало руйнування київської друкарні «Конві». Вона готувалася до пікового сезону перед початком навчального року й мала надрукувати близько 1,3 мільйона шкільних підручників. За даними BBC, це приблизно 10% від загального обсягу підручників, запланованих до друку в Україні.

Після удару врятувати продукцію практично не вдалося. Частина книжок згоріла, інші були зіпсовані водою під час гасіння пожежі або опинилися під уламками конструкцій. У такій ситуації втрачається не лише папір і вже готовий наклад: зупиняється виробництво, яке було прив’язане до конкретних термінів і навчального календаря.

Для видавничої сфери це особливо болісно саме напередодні навчального року. Підручники не можна безкінечно переносити в графіку: їх потрібно надрукувати, доставити до регіонів і розподілити між школами до початку занять або якомога швидше після нього.

Під ударами опинилися не лише нові наклади

Серед пошкоджених книжкових локацій BBC також згадує великий книжковий ринок на вулиці Почайній у Києві. Там продавали не лише сучасні видання, а й букіністичні книжки. Після обстрілу були знищені сотні торгових місць і велика кількість старих та рідкісних видань.

Для звичайного нового тиражу, якщо збереглися макети й права на видання, теоретично можливий повторний друк. Із букіністикою все інакше. Деякі книжки існують у дуже малих кількостях, давно не перевидаються або мають цінність саме як конкретне видання. Тому частину таких втрат неможливо компенсувати звичайним додруком.

12 мільйонів книжок — це удар по всій інфраструктурі читання

Книжка проходить довгий шлях до полиці читача: від підготовки макета й друку до складування, логістики та продажу. Коли одночасно пошкоджуються друкарні, склади й книжкові торгові майданчики, проблема швидко виходить за межі окремих видавництв.

За оцінкою українських медіа, яку наводить BBC, втрати можуть становити приблизно третину всіх книжок, надрукованих в Україні цього року. Такий масштаб впливає не тільки на асортимент у магазинах. Видавцям доводиться повторно планувати наклади, шукати вільні друкарські потужності, відновлювати запаси та перебудовувати логістику.

Читач може побачити наслідки вже на рівні конкретних видань: частина книжок довше повертається у продаж, окремі тиражі доводиться друкувати повторно, а книжки зі знищених запасів можуть певний час залишатися недоступними.

Книжки стали частиною ширших втрат української культури

Репортаж BBC розглядає знищені книжки не ізольовано, а в контексті пошкодження культурної інфраструктури. Під час повномасштабної війни від атак постраждали музеї, галереї, бібліотеки, кіностудії, театри та пам’ятки архітектури.

Міністерка культури України Тетяна Бережна заявила BBC, що російські атаки пошкодили понад 1900 об’єктів культурної спадщини та понад 2000 закладів культури. Вона пов’язує такі втрати з боротьбою за українську культурну ідентичність.

Окремо в матеріалі згадується Успенський собор Києво-Печерської лаври, який постраждав унаслідок атаки безпілотника 15 червня 2026 року. На території лаври також розташований Музей книги і друкарства України, а сам комплекс входить до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Чому цифрові копії важливі, але не замінюють друковану книжку

Одним зі способів зберігати культурну спадщину в умовах постійного ризику стала цифровізація. Електронні копії допомагають убезпечити тексти, документи та частину музейних матеріалів від безповоротної втрати. Для навчальної літератури цифровий формат також може тимчасово підтримати доступ до матеріалів, якщо друковані підручники знищені або затримуються.

Проте цифровізація не вирішує всіх проблем. Вона не відновлює друкарські потужності, не замінює складські запаси й не повертає рідкісні фізичні видання, які мали історичну або колекційну цінність. Для книжкової галузі потрібне одночасне відновлення виробництва, логістики та фондів.

Чи були книжкові об’єкти окремою ціллю

Представники української книжкової галузі, з якими спілкувалася BBC, вважають удари по друкарнях і великих книжкових складах частиною навмисного знищення української культури. Українська влада також розглядає пошкодження культурних об’єктів як складову ширшої російської агресії.

Російська сторона це заперечує. У коментарі BBC посольство Росії у Великій Британії звинуватило Україну в пошкодженні власної культурної спадщини та заявило, що військові об’єкти нібито розміщують поруч із пам’ятками. Кремль протягом повномасштабного вторгнення також неодноразово заперечував навмисні удари по цивільних цілях.

Водночас сам факт масштабних пошкоджень книжкової та культурної інфраструктури не викликає сумніву: знищені мільйони примірників, пошкоджені видавничі об’єкти, склади, торгові майданчики та пам’ятки.

Що означають ці втрати для української книжки

Для книжкової індустрії найближче завдання — не лише відновити конкретні наклади, а й зробити всю систему менш вразливою. Якщо великий обсяг книжок зосереджений в одному складі чи виробництво залежить від обмеженої кількості друкарень, одна атака може одночасно вплинути на десятки видавництв і сотні назв.

Не менш важливим залишається збереження старих фондів і рідкісних видань. Оцифрування може зберегти зміст, але фізична книжка нерідко є окремим історичним об’єктом: з особливим оформленням, поліграфією, примітками чи походженням.

12 мільйонів знищених книжок — це не просто велика цифра накладу. Це втрачені підручники, нові видання, складські запаси, букіністика й частина інфраструктури, яка забезпечує існування книжкового ринку. Відновлення потребуватиме часу, нових тиражів і ресурсів, а збереження книжкової спадщини дедалі більше залежить від того, наскільки стійкою та розподіленою буде вся система — від архіву до друкарні й книгарні.